Вчителі недоотримують зарплат на десятки мільйонів гривень – назріває масштабний "страйк"

Що відбувається?

Тільки-но у Верховній Раді, нарешті, звернули увагу на мізерні зарплати молодих фахівців-освітян, як виникла інша проблема. Причому, її масштаби ще більші. А стосується вона заборгованості по заробітній платі вчителям українських шкіл – мова йде про десятки та навіть сотні мільйонів гривень. Педагоги з різних регіонів України повідомляють про критичність ситуації і готовність до протестів. Про найпроблемніші області, причини кількамісячної затримки та шляхи вирішення цього питання дізнавалися Знай.ua.

5 проблемних областей: борги на сотні мільйонів

За словами парламентарів, звернень щодо недоотримання належних виплат від працівників освітньої сфери сьогодні надходить чимало.

"До мене надходять чисельні звернення голів обласних територіальних центрів з приводу того, що у багатьох громадах вчителі зараз недоотримують зарплату. Лише по Львівській області сума недонарахувань сягає близько 243 млн грн на рік – це велика сума. На сьогодні в Україні є 5 проблемних областей", - зазначає секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

А пов'язано це з недоопрацьованим принципом нарахування коштів в умовах вже діючої децентралізаціїї.

Як відомо, 17 липня Парламент проголосував за один з важливих етапів реформи децентралізації України – ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. Але деякі моменти на той час враховані не були.

Через те, що сільські школи стали належати до міських ОТГ, відповідно, коефіцієнт у формулі нарахування заробітних плат вчителям змінився.

"Є громади із залишками освітньої субвенції – за даними Держказначейства, це громади Одеської, Харківської, Дніпропетровської області. Деякі ОТГ, де були невеликі суми заборгованості, перекрили їх зі своїх фондів. Але це не вихід, адже субвенція на зарплати є гарантована державою субвенція. Але багато громад не можуть забезпечити ці виплати. Наразі це реальна проблема, яку потрібно якомога швидше вирішити", - повідомляє Знай.ua народний депутат України Наталія Піпа.

Рішення – за трьома Міністерствами

Дане питання днями було винесене на обговорення Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

"Домовились, що Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів України та Мінрегіон мають проаналізувати реальні потреби освітньої субвенції в розрізі територіальних громад. Збільшити розмір субвенції громадам, які цього потребують, а також розглянути можливість зміни коефіцієнту у формулі розподілу освітньої субвенції", - ділиться з нами секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

"Другим шляхом вирішення даної проблеми – внести спільно зміни до законопроекту Про бюджет на 2021 рік. Ми його приблизно будемо готувати до травня і десь в червні голосувати. Але для цього потрібен фінансовий розрахунок. Навіть якщо зараз це питання буде закрито за рахунок субвенцій ОТГ, воно нікуди не дінеться в майбутньому, тому вирішити його потрібно у 2021 році, а не перекладати на 2022", - відзначає Наталія Піпа.

Саме з приводу перерахувань і зміни прорахувань коефіцієнту профільний Комітет звертатиметься до Міністерства фінансів України.

Педагоги – на межі зриву: є ризик закриття шкіл?

Чимало педагогів вже відверто починають говорити про масштабний страйк. Зокрема, і вчителі шкіл Запорізької області.

"Ми хочемо достукатися до тих можновладців, які допустили помилку. Щоб вони зробили все обдумано – так, щоб ми не страждали. Якщо нам не оплатять тих 40 % за лютий і березень, ми припинимо навчання в синхронному і асинхронному режимі", - зазначає вчителька Долинської обласної територіальної громади Лілія Кондрин.

Про недосконалість нині існуючої системи нарахувань говорять і працівники ВИШів.

"Чи добре, що вчитель – державна особа – фінансується з місцевого бюджету? Чи не є це дискримінацією за територіальною ознакою, бо є громади бідні і багаті? Може, тоді і держслужбовців замкнути на місцевий бюджет? Вчитель виконує однакову роботу, а йому платять надбавку не в залежності від її якості, а від спроможності місцевого бюджету, в той час, як у сусідньому селі все інакше. Хіба ж не дискримінація?", - обурюється кандидат історичних наук, завідувач кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Валентина Матяшук.

Варто додати, що разом зі статусом "міської школи" сільські заклади освіти отримали і можливість самостійно приймати рішення про закриття деяких з них. А точніше – право на оптимізації мережі, що передбачає об'єднання двох шкіл в одну.

"Є два ключові моменти: гроші на зарплати дає держава, а утримання школи – на громаді. Тому громада має вирішувати, як забезпечити якість освіти. Тобто, якщо вона бачить сенс 2 школи об'єднати в 1, забезпечивши таким чином кращих вчителів і тепло в школі, то тоді має сенс оптимізація. Якщо ж громада має достатньо коштів, щоб забезпечувати і утримувати всі школи, тоді держава має знайти гроші на існуючі зарплати вчителям", - пояснює секретар профільного Комітету Верховної Ради України.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.